Долина

Всесвітній день боротьби з гепатитом щороку відзначають 28 липня, у день народження Баруха Бламберга — американського вірусолога, який отримав Нобелівську премію за прорив у вивченні етіології вірусних гепатитів. За даними ВООЗ, щороку реєструють близько 4,5 млн нових випадків інфікування. Понад пів мільйона осіб щороку помирають від HBV-інфекції, у тому числі від цирозу печінки та гепатоцеллюлярної карциноми.
В Долинській ЦРЛ стаціонарно проліковано за перше півріччя 2019 року 19 хворих з гепатитом В і С, показник на 100 тис. населення 26,6.
Вірусний гепатит В — антропонозне інфекційне захворювання вірусного походження, що переважно уражає печінку. Йому властиві несприятливі клініко-епідеміологічні наслідки: формування тривалого вірусоносійства та/або перехід у хронічний гепатит, цироз печінки, гепатоцелюлярну карциному . Вірус досить стійкий в навколишньому середовищі,
За температури –20 °С зберігає інфекційність понад 10 років. На виробах медичного призначення й обладнанні, засобах особистої гігієни, у шприцах, забруднених біологічними рідинами хворого, збудник зберігається до шести-восьми місяців, у цільній крові та її препаратах (плазма, еритроцитарна маса, фібриноген) — до 25 років. При кип”ятінні збудник гине протягом 5 хвилин, при автоклавуванні -протягом 30 хвилин.
Найпоширеніший тип вірусних гепатитів — гепатит В. Симптоми захворювання можуть не виявлятися протягом тривалого часу, що підвищує ризик розвитку хронічної форми захворювання.Медичні працівники мають розглядати кожного пацієнта як потенційно інфікованого вірусом гепатиту В.
До груп ризику інфікування HBVналежать:
1.Медичні працівники, які проводять процедури, що становлять ризик інфікування (хірурги, травматологи, акушери-гінекологи, лаборанти, маніпуляційні медсестри та ін)
2.Пацієнти на гемодіалізі та/або особи, які часто отримують переливання крові (її компонентів)
3.Особи, які споживали/споживають ін’єкційні наркотики
4.Особи, які отримали медичну чи стоматологічну допомогу в країнах, де вірусний гепатит В поширений, а інфекційний контроль низький.
5.Особи, у яких є татуювання або пірсинг.
6.Працівники комерційного сексу.
Шляхи передачі вірусу гепатиту В
• незахищені статеві контакти;
• від матері до дитини під час народження;
• небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов’язані з контактом із кров’ю (татуювання, пірсинг, косметологічні процедури тощо);
• використання нестерильного ін’єкційного інструментарію для вживання наркотиків.
Вірус гепатиту B не передається через столові прибори, унаслідок годування груддю, через обійми, поцілунки, рукостискання, кашель, чхання, користування громадськими басейнами чи подібними об’єктами.
Поширенню вірусу гепатиту B можна запобігти таким чином:
• уникайте контактів з кров’ю та рідинами організму інших людей
• уникайте випадкових статевих контактів, завжди використовуйте презерватив;
• ніколи не діліться персональними бритвами чи зубними щітками, манікюрними ножицями та іншими засобами індивідуального користування;
• використовуйте тільки стерилізовані інструменти для пірсингу, татуювання, косметичних процедур;
• вагітним жінкам, у яких діагностовано гепатит B, слід порадитися зі своїм лікарем про те, як запобігти передаванню вірусу до дитини.
Найефективніший спосіб запобігти інфікуванню вірусним гепатитом B — вакцинація. Медичні працівники мають робити щеплення проти вірусного гепатиту В, Міжнародні настанови рекомендують проводити щорічні скринінгові обстеження на маркери вірусного гепатиту В . Профілактичні щеплення проти гепатиту В в Україні почали проводити з 2001 року. Згідно “Календаря профілактичних щеплень”, затвердженого наказами МОЗ України №551-2014,№947-2018, вакцинації для профілактики гепатиту B підлягають усі новонароджені. Діти мають отримати три дози вакцини: перше щеплення — протягом 24 год від народження, другу дозу — у місячному віці й третю — у шість місяців. Новонароджених вакцинують державним коштом.
Для вакцинації проти вірусного гепатиту B в Україні застосовують вакцину «ЕУВАКС B»/EUVAX B (вакцина для профілактики гепатиту В, рекомбінантна рідка — суспензія для ін’єкцій, )
В Україні найгірша ситуація із захворюваністю на гепатит B у тих регіонах, де охоплення імунізацією було дуже низьким з різних причин (проблеми з постачанням у минулому, погані планування та моніторинг запасів, помилки лікарів, вагання серед населення).
Завдяки вакцинації від гепатиту B захворюваність на вірусні гепатити серед населення України зменшилася з 26,2 на 100 000 у 1991 р. до 3,3 в 2018 р. Водночас показники охоплення щепленнями проти гепатиту B (Hepb3) погіршуються: з 83,8% у 2008 р. до 57% у 2018 р.