Долина

Ротавірусна інфекція – широко поширене висококонтагіозне інфекційне гостре кишкове захворювання, що відоме під назвами шлунковий чи кишковий грип, ротавірусний гастроентерит, ротавірус. На ротавірусний гастроентерит хворіють люди всіх вікових груп, але переважно діти перших років життя і люди літнього віку.
Інкубаційний період ротавірусної інфекції триває від 15 год до 3 діб, але частіше не перевищує 48 год. Захворювання розпочинається гостро: перші симптоми – це болі у животі (гострі, переймоподібні), блювота (до 3-4 разів на добу), нездужання, підвищення температури (до 38 С і вище). До описаних симптомів дуже швидко приєднується рясний водянистий пронос з різким запахом, без домішок слизу і крові. Часто спостерігаються симптоми гострого респіраторного захворювання (з’являється нежить, почервоніння в горлі, біль при ковтанні), які можуть спостерігатися як до розвитку кишкового синдрому, так і одночасно та після його розвитку.
В організмі перехворілих утворюються специфічні антитіла, які зберігаються 1-2 роки і захищають від повторних випадків захворювання. Захист це частковий, оскільки спрямований тільки проти того виду ротавірусу, який викликав хворобу. Існує кілька типів ротавірусу, тому ймовірність повторного зараження впродовж року складає 30%. Імунітет до ротавірусу, як правило, нестійкий, тому через рік після первинного захворювання можливе інфікування тим же самим типом повторно.
Ротавірусна інфекція відноситься до числа захворювань, коли достовірний діагноз неможливий без лабораторного підтвердження у зв’язку з поліетіологічністю гострих кишкових захворювань та поліморфізмом і одноразовою схожістю їх клінічних проявів.
Епідемічний процес інфекції обумовлюється кишковою локалізацією вірусу, тому провідним механізмом передачі збудника є фекально-оральний, що реалізується в побутових і виробничих умовах через воду, харчові продукти, різні предмети побуту, посуд, технологічне обладнання, інвентар, забруднені руки тощо.
Джерелом ротавірусів є людина. Передача відбувається під час прямого контакту, вживання в їжу інфікованих ротавірусом страв і води та при контакті з іншими поверхнями та предметами, що могли бути забруднені фекаліями (іграшки, підлоги, меблі, одяг тощо).
Ротавірус дуже легко передається від людини до людини. Тривалість виділення ротавірусу з фекаліями в осіб із ослабленою імунною системою може бути протягом більш ніж 30 днів після інфікування.
Ротавіруси дуже довго зберігаються на поверхнях навколишнього середовища та дуже стійкі до багатьох хімічних і фізичних дезінфектантів. Відомо, що у фекаліях вони зберігаються від кількох тижнів до 7 місяців. Декілька тижнів ротавіруси здатні зберігатися у питній та воді відкритих водоймищ. Вони гинуть під впливом УФ-опромінювання протягом 15 хв., 70% етанолу — 30 хв., 3% розчину пергідролю — 30 хвилин. Більш ефективним дезінфектантом є 95% розчин етанолу і дещо слабкішими — 10% розчини натрію гіпохлориту. Ротавіруси гинуть під час кип’ятіння протягом 30 хв.
Досить ефективною профілактикою є вакцинація. Вакцина містить живий, але ослаблений штам вірусу, який після введення в організм змушує його виробляти імунітет до ротавірусної інфекції.
Якщо ротавірус вже виявлений, то люди, які доглядають за хворими, повинні після миття рук обробляти їх антисептиком. Забрудненні іграшки та поверхні мити з милом, а обробка 70% розчином етилового спирту знищує ротавірус та попереджає подальшу його передачу.
Будьте пильними, бережіть своє здоров’я та здоров’я ваших дітей!