Долина

Вперше він відзначався у 2006-му році, а в грудні 2011-го року Генеральна Асамблея ООН запропонувала відзначати цей день усім державам і міжнародним організаціям, аби підвищити рівень поінформованості суспільства про синдром Дауна і звернути увагу на необхідність поліпшення якості життя та інтеграції у суспільстві людей з СД.
День і місяць для цієї події були обрані зовсім не випадково — вони символічно позначають природу синдрому Дауна: мова йде про 3 (замість 2-х, як зазвичай у людини) копії 21-ї хромосоми.
Що потрібно знати про синдром Дауна ?
Це найчастіше генетичне відхилення у світі. Його не можна "вилікувати", ним неможливо "заразитися", адже це не хвороба. Однак у людей із синдромом Дауна часто буває знижений імунітет і цілий ряд супутніх захворювань, а тривалість їхнього життя в середньому, менша, ніж у інших.

Кожна 700-а дитина у світі народжується з синдромом Дауна. Це співвідношення однакове в різних країнах, кліматичних зонах, соціальних прошарках. Воно не залежить від способу життя батьків, їх здоров’я, шкідливих звичок, харчування, достатку, освіти, кольору шкіри чи національності. Хлопчики та дівчатка народжуються з однаковою частотою. Батьки при цьому мають нормальний набір хромосом (каріотип).
Дітям із синдромом Дауна, дійсно, складніше розвиватися, ніж їхнім звичайним одноліткам. Але за підтримки сім'ї та допомоги фахівців вони, як і інші малюки, вчаться ходити і говорити, читати і писати, малювати і кататися на велосипеді, займатися музикою і спортом, отримують освіту. І звичайно, вони здатні дружити, захоплюватися, закохуватися, бути щасливими і робити щасливими інших.

Як і будь-хто з нас, кожна людина з синдромом Дауна — унікальна. У неї свій характер, свої можливості, свої інтереси. Людина з синдромом Дауна може стати відомим спортсменом, актором, художником, бізнесменом, або просто вашим другом, сусідом, знайомим. І, без сумніву, така людина гідна поваги хоча б за те, що щодня долає труднощі, не знайомі нам з вами.
В Україні, на жаль, проблеми навчання, розвитку, працевлаштування людей з синдромом Дауна здебільшого залишаються внутрішньою турботою їхніх родин. Батьки дітей з синдромом Дауна змушені щодня боротися за гідне існування і майбутнє своїх дітей, долаючи величезний опір і нерозуміння з боку суспільства. Однак з 2003-го року розпочала свою діяльність Всеукраїнська благодійна організація "Даун Синдром", заснована батьками дітей з СД, яка долає кордони і перешкоди українських реалій, аби зробити кращим життя людей з синдромом Дауна.