Долина

Міжнародний день інвалідів був встановлений Генеральною Асамблеєю ООН в 1992 році на 47-й сесії. Генеральна Асамблея закликала всі держави-члени ООН сприяти проведенню відповідних заходів у вказану дату - 3 грудня. Метою встановлення цього дня є інтеграція людей з інвалідністю в життя суспільства. Також одними з основних мотивів є захист прав і свобод, гідності, звернення уваги суспільства на проблеми тих, хто втратив працездатність. Близько 10% людей, що населяють планету Земля, є особами з інвалідністю. Цифра катастрофічна за своїми масштабами. І, треба визнати, зростає з року в рік. Проблеми людей, які мають інвалідність, в кожній державі схожі між собою. Стосуються вони не лише освіти, працевлаштування, але й головної сфери життя – спілкування. Люди з певними вадами ніяково почуваються в колі здорових. Їм здається, що їх намагаються уникати, щоб не образити зайвим словом чи жестом.
Проблема тимчасової чи постійної втрати працездатності завжди є актуальною. Інвалідність є також одним із показників стану здоров’я населення. Якщо говорити про Івано-франківську область , в тому числі в Долинський район, на першому місці серед усіх випадків призначення групи інвалідності – захворювання серцево-судинної системи. Великий процент населення хворіє гіпертонічною хворобою, як наслідки – інсульти, інфаркти. А це ті хвороби, через які пацієнти часто отримують 1-у групу. Хоча протягом останніх трьох років первинний вихід на інвалідність через серцево-судинну систему в працездатному віці зменшився на 1,2%. Медики пояснюють це тим, що у суспільстві велику увагу приділяють профілактиці захворювання, проведенню днів здоров’я. Людям пояснюють, наскільки важливо регулярно вимірювати тиск, контролювати його, підтримувати в нормі, і все це дає свої результати. На другому місці призначення інвалідності – онкологічні хвороби. І ці показники, на жаль, ростуть з кожним роком, збільшується кількість інвалідів працездатного віку, до 39 років. Третє місце посідають захворювання кістково-м’язової системи, переважно деформуючі артози, остеохондрози. На четвертому місці – травми та отруєння. І, з року в рік, п’яте місце завжди займають захворювання розладів психіки та поведінки.
Для людей з групою інвалідності особливо важливою є реабілітація, адже інвалідність – не вирок. Коли людина проходить МСЕК і їй визначають групу інвалідності, лікарі заповнюють індивідуальну програму реабілітації, яка є медичною, або ж трудовою. Реабілітація буває повною і неповною. При неповній пацієнта, при проведенні відповідного лікування, можуть перевести, скажімо, з 2-ї групи на 3-ю. А при повній, особливо це стосується різного роду травм чи переломів, людина може повністю вилікуватися і стає працездатною.


Голова районної ЛКК Віталій Монташевич